комікс “За межею”

Книги
2 Flares 2 Flares ×

Одного разу звичайний хлопець отримав комікс.
Чи міг він уявити, яким жахом закінчиться для нього це читання?
і ким виявиться герой коміксу?
Чи міг він уявити собі пекло?
Іноді не варто брати подарунки від незнайомців, особливо якщо це Диявол.
У коміксі використовується техніка рекурсії

РЕЦЕНЗІЯ ВІД ВАДИМА ШТАНЬКА

Всі вже давно звикли, що комікси – це серйозна та пристойна література, яка дає нам не тільки задоволення, а й  багатий матеріал для роздумів.
Власне, комікс “За межею” дає нам його більш, ніж достатньо.Тут вам і екологічне лихо, і виродження людської раси і ще багато чого цікавого. Хоч сам комікс і невеличкий , та він просто пересичений ідеями і перегукується з багатьма творами, але про це трохи далі. Почнімо з головного героя – Улісса. Тут не треба мати особливої клепки в голові, щоб здогадатися, що він  уособлює в собі Вічного Блукача – про це говорить його ім’я (власне, це ім’я всім відомого Одіссея). І блукач цей  показує нам нашу дорогу і те, куди вона нас веде. Звісно, не в буквальному сенсі.

Перше, що вам кидається в очі – спорідненість коміксу з “Вартовими” або ж “Хранителями” Алана Мура. Тут і  перші кадри коміксу, схожі на кадри з однойменного фільму Зака Снайдера, і комікс всередині коміксу (щоб ви могли читати комікс, поки читаєте комікс), точнісінько як у Мура.

Отож – “зовнішня” історія – це така собі рамка для того щоб відокремити реальність і містичність історії. Пафос і нуар швидко змінюються таємничістю та містикою і герой отримує в руки “двері”, які переведуть його за межу. Хоч як це не іронічно, але двері – це комікс. І основні події розгортатимуться саме там.

Атмосфера “внутрішньої історії” зовсім інакша – це постапокаліптична пустеля, з горами трупів і загадковою горою. Герою здається, що йому варто прямувати саме туди, але для цього йому доведеться здолати безліч перепон. І тут не може не згадатися аналогія з “Темною Вежею” його величності короля жахів Стівена Кінга. Власне, гора чимось схожа на Вежу, до того ж, нам трапляється дорога, обабіч якої стоять розбиті автівки і це все чимось нагадує загибле місто Лад із Темної Вежі. Та й трохи пізніше герой знаходить місто під куполом, що знову ж таки перегукується із творчістю Кінга.

Дуже гарно виглядають кадри з мізерною людинкою на тлі розбурханої стихії – туману або ж вогню.

Ще пізніше герой бачить вершника на блідому коні – один із найвідоміших символів смерті. Трохи раніше він вже бачив гору черепів, яка нагадує нам картину “Апофеоз війни”. Це все говорить нам про те, що світ пережив якусь страшну катастрофу: війну, або пошесть, після якої настав занепад людської цивілізації. Яскравий символ цього – руїни давньоєгипетського храму в Луксорі. Одразу ж автор порівнює ці руїни з колишнью величчю цивілзації(тут варто підкреслити еклектичність цього коміксу: на деяких панелях вживаються місто, схоже на Мінас-Тіріт та дзвіниця, схожа на ту, яка в Софіївському соборі). Схоже на те, що в світі окрім героя залишилися тільки потвори, дуже схожі на зомбі, які зрештою роздирають героя “внутрішньої” історії.

Це все зводить нас до основного концепту коміксу:

межі.
Межі, переступивши яку ми приведемо світ до загибелі.
Межі, яка відділяє людину від монстра.
Зрештою, межі, яка відділяє дійсність від вигадки.

2 Flares Facebook 0 LinkedIn 1 Pin It Share 1 2 Flares ×